Слобода Купянка была основана в 1655 году. Слободские полки селились на специально выделенном им месте, и их деятельность была направлена охранять малороссийский народ от крымско-ногайских набегов.
Согласно источников, "Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Купской и Воронежской губерний" - изд.Харьков, 1890г., изначально Купянка или Купчинка считалась слободою Харьковского полка, но в 1685 году, в составе Изюмского полка, он был назван городом и приписывался в состав этого полка. В 1780 году город Купянск вошёл в состав Воронежского наместничества и указом Екатерины II в 1781 году был принят.
B верхней части - герб Воронежа, в нижней части - "Сидящий в золотом поле байбак, коими зверьками окрестности сего города изобилуют". Золото символизирует богатство, справедливость.
Ці питання куп’янчани ставлять все частіше, і не марно. Бо прагнемо внести в наше життя не протиріччя, а гармонію. Найскладніше з чисельністю населення.
19 січня 2012 року о 13-00 год. на водоймищі міста Куп’янська (р. Оскіл) проходив масовий захід за участю християнських релігійних громад міста з відзначення великого християнського свята Богоявлення-Хрещення Господнього. Захід відбувався у формі богослужіння та обряду Водохреща православної релігійної організації(свято-Миколаївський храм УПЦ).
Живим ланцюгом, - через міст Патона у Києві з’єднали люди два береги України. За одним з них – зустрічаємо сонце, за другим проводжаємо на відпочинок дні праці чи святкувань.
Чимало нарікань у куп’янчан викликав вже тривлий час закритий міст через р. Куп’янка. За роз’ясненням ми звернулися до начальника 16-ї дистанції колії Миколи Хоменка.
Кожного року 14 грудня вся українська спільнота вшановує учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Події 25-річної давності ніколи не зітруться з пам'яті сучасних та наступних поколінь. Ця катастрофа є болем і проблемою всієї громадськості. І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а і в грудні вже стало доброю традицією вшановувати пам'ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха, а також висловлювати щирі слова подяки всім ліквідаторам за мужність, героїзм, самовіддачу. Людський біль і розпач притупляться з часом, але пам’ять повинна бути вічною.
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, Київ, а/с 297, тел./факс: (044) 235-98-28(27), e-mail: editor@osр.com.ua